Заказник "Власівська балка"

        Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Власівська балка" площею 130,7 га знаходиться в околицях районного центру Петрове. Територія включає досить глибоку балку, яка тягнеться від Іскрівського водосховища на декілька кілометрів.

        Заповідний статус територія отримала Указом Президента України 10 грудня 1994 року № 750/94.

        Заказник утворено двома різними за площею ділянками. Більша ділянка включає центральну, досить глибоку балку, яка тягнеться від Іскрівського водосховища на декілька кілометрів.

        Менша розміщується неподалік, де найбільш крутому схилі Південної експозиції збереглись типові степові угруповання, та в нижній частині схилу – смуга кущів.

      

        Багата і різноманітна флора цих ділянок. Так, на території центральної частини балки виявлені місце зростання ряду видів рослин із Червоної книги України, зокрема ковили ворсистої. Значні за кількістю екземплярів популяції утворює тут і сон чорніючий (с. лучний), занесений до Червоної книги: України. Великий науковий інтерес становить виявлене місцезростання тюльпану дібровного, який на території області знаходиться на крайній південно-західній межі свого поширення. Ця рослина має тут високу життєвість, добре квітує.

        Наукову цінність являють також виявлені тут місцезростання ряду рідкісних та мало поширених для області видів – горицвіту весняного, деяких видів ефемероїдів (рослин, що квітують лише весною – гіацинтика блідого, гадючої цибульки занедбаної та півників карликових).

        Плямами на схилі ростуть такі малопоширені в області види, як вишня степова та мигдаль степовий.

      

        У смузі кущів збереглися популяції проліска дволистого та рясту ущільненого.

        Плямами вздовж схилів в середніх та нижніх частинах відмічені зарості чагарників (терен, глід, шипшина), які є притулком багатьох лісових видів.

        У Власівській балці мешкають заєць-русак, лисиця звичайна, єнотовидний собака.

        Зрідка навідується свиня дика, а на межі з агроценозами зустрічається ховрах рябий та кріт звичайний.

        У заростях чагарників з окремими поодинокими деревами гніздяться витютень, фазан, сойка, вівсянка звичайна, коноплянка, зеленяк.

        Частіше від інших трапляються: польові жайворонки, куріпка сіра, сліпак.

        Влітку фауна урочища збагачується за рахунок птахів, що пізно прилітають: іволги, бджолоїдки, славки, ковалики.

        Добре представлена група водоплавних та навколоводних тварин. Найбільшу чисельність мають лиска, водяна курочка, пастушок та крижень.

        З водосховища часто залітають лунь болотяний та мартини – звичайний та сріблястий.

        На відкритих степових ділянках зростає цінна лікарська рослина – кринетарія звичайна (грудниця) і мешкає степова гадюка, занесена до Червоної книги України.

        Крім цього, не вивчено комах заказника, серед яких слід чекати виявлення значної кількості рідкісних видів.

        Збереження генофонду тваринного і рослинного світу є однією з найактуальніших природоохороннних проблем, яка не може залишати байдужим нікого. Кожен з нас має відчувати відповідальність за життя братів наших менших та збереження місць їхнього мешкання. Варто зазначити, що законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Тому на природно-заповідній території забороняється:

     – проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об’єкту та порушити екологічну рівновагу;
         – збір рідкісних та червонокнижних видів рослин, їх квітів та плодів;
         – влаштування місць відпочинку, розведення багать;
         – випас худоби та прогін через природно-заповідну територію;
         – надання земельних ділянок під забудову тощо.

        Природокористування (сінокосіння, науково-дослідні роботи, використання території в оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях), що здійснюються на природно-заповідній території, проводяться за спеціальними дозволами в межах лімітів, затверджених у встановленому порядку.

        Дотримання заповідного режиму на природно-заповідних територіях дасть змогу зберегти унікальні ландшафти, генофонд тваринного і рослинного світу для майбутніх поколінь.


Дізнатися більше:

Книги

        Енциклопедія Сучасної України [Текст]: том 4: В-Вог. – Київ: [б. и.], 2005. – 700 с.: іл.

        Заповідні куточки Кіровоградської землі [Текст] / під заг. ред. Т. Л.  Андрієнко – К.: Арктур-А, 1999 – 240с. – кольор. іл.

Публікації

        Ставіла, А. Джерело Власівської балки [Текст]: до Міжнародного Дня води / А. Ставіла // Трудова слава. – 2011. – 9 квітня. – С. 3.

Ресурси Інтернет

        Власівська балка [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Власівська_балка. – Назва з екрана. – (Дата звернення 15.06.2017).

        Об’єкти показу: Власівська балка [Електронний ресурс] // Петрівська районна державна адміністрація: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://petrovo.kr-admin.gov.ua/informatsiya-pro-rajon/turizm/ob-ekti-pokazu.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 15.06.2017).

        Перлина степової Петрівщини [Електронний ресурс] // Трудова слава: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://tspetrovo.net/9770/1713-perlina-stepovoji-petrivshchini.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 15.06.2017).